Православний молитвослов Київський ізвод. Древньою церковно-слов'янською мовою в українській транслітерації

Православний молитвослів Київський ізвод. Древньою церковно-слов'янською мовою в українській транслітерації. Видавництво: Тернопіль, 2024 р. 342 стор. Обкладинка тверда. Папір офсетний. Розмір: 218 х 150 х 25 мм. Вага:  гр.

Православний молитвослов Київський ізвод. Древньою церковно-слов'янською мовою в українській транслітерації

Розширений православний молитвослов надруковано древньою церковнослов'янською мовою в українській транслітерації.

Видання здійснене з благословення митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія.

Українська вимова церковнослов'янської мови відображає особливості української фонетичної системи та наближена до вимови української мови. Варто зазначити, що церковнослов'янська мова сама по собі має власну систему фонетики, яка може відрізнятися від сучасних українських мовних стандартів.

Основні риси української вимови церковнослов'янської мови такі:

1. Голосні звуки: Українська вимова зазвичай наближає голосні звуки церковнослов'янської мови до голосних звуків української мови. Наприклад, "о" вимовляється як [о], "е" - як [е], "и" - як [и] і так далі.

2. Акцент: Українська вимова церковнослов'янської мови визначає акцент на словах згідно з українськими правилами акцентуації. У словах з довгими і короткими голосними звуками, акцент найчастіше падає на передостанній склад.

3. Інтонація: Українська вимова церковнослов'янської мови також враховує українські ритмічні особливості та інтонацію. Інтонація може варіюватися залежно від типу тексту та його смислового навантаження.

Важливо відзначити, що вимова церковнослов'янської мови може відрізнятися у різних регіонах та в залежності від особливостей вимови кожної людини.