"Глікофілуса" ("Солодке лобзання") ікона Божої Матері

"Глікофілуса" ("Солодке лобзання") ікона Божої Матері. Ікона на дошці, шпон (ясен), шпонки, поліграфія, фарба, лак. Розмір: 160 х 120 х 16 мм. Вага: 230 гр.

"Глікофілуса" ("Солодке лобзання") ікона Божої Матері

Про появу ікони «Солодке лобзання» немає жодної інформації, але відомо її прославлення під час іконоборчого періоду у Візантії, коли правив нечестивий імператор-іконоборець Феофіл (829-842).

При імператорському дворі служив іконоборець Симеон Патрикій, дружина якого Вікторія любила і шанувала святі Образи. Вона таємно від усіх, крім чоловіка, зберігала ікону «Глікофілуса». Коли Симеон захотів її спалити, Вікторія вирішила пустити ікону Пресвятої Богородиці морем.

Через деякий час Образ з'явився на узбережжі Філофіївського монастиря гори Афон. На місці, куди причалила ікона, з'явилося джерело, і ченці назвали його «Агіасма».

Чудо, пов'язане з врятованою святинею, сталося з паломником, який приїхав до монастиря на поклоніння 1830 року. Розпитавши про чудову історію Образу, він засумнівався в її справжності. Сталося так, що богомолець споткнувся і впав із високої будівлі. Але скрикнув «Пресвята Богородиця, допоможи!», він приземлився неушкодженим.

Богословське значення

Образ Пресвятої Богородиці «Глікофілуса» символічно показує нам засудження іконоборства і вказує на важливість збереження та поваги ікон, які допомагають людині утвердитись у вірі.

День шанування

Дата пам'яті ікони Божої Матері «Глікофілуса» є перехідним і святкується у понеділок Світлої Седмиці.