
"Касперівська" ікона Божої Матері фігурна (С.Вандаловський)
710 ₴
- В наявності
- +380 (67) 594-79-57WhatsApp/Telegram
"Касперівська" ікона Божої Матері фігурна (С.Вандаловський). Ікона на дошці, фігурна, шпон (ясен), шпонки, ковчег, поліграфія, декоративна облямівка та каміння, фарба, лак. Розмір: 290 х 230 х 18 мм. Вага: гр.
"Касперівська" ікона Божої Матері фігурна (С.Вандаловський)
Касперівська ікона Божої Матері ─ найбільш відома чудотворна ікона на Півдні України.
Церковний історик протоієрей Сергій Петровський так описує обставини набуття цього образу: «В царювання блаженної пам'яті імператриці Єлисавети Петрівни за нинішнім повітах Херсонської губернії, Єлисаветградському та Олександрійському, розкинуті були слов'яно-сербські поселення. Жили тут вихідці з Трансільванії, Сербії та інших слов'янських земель, які прибули в Новоросію за викликом російського уряду для захисту південних кордонів імперії від набігу татарських та турецьких орд. Державна влада дала їм можливість спорудити невеликі фортеці, заснувала тут для православного населення особливу, так звану Слов'янську єпархію, і дала цій прикордонній смузі назва Слов'яно-Сербії, — Ново-Сербії.
Слідом за завоюваннями Росії, які з'явилися в XVIII столітті за царювання імператриці Катерини II, сербські полки були розпущені. Навколо колишніх фортець були влаштовані мирні міста і містечка; а люди, що жили в них, зайнялися землеробством, торгівлею і скотарством. У царювання государя Олександра Благословенного багато було в Херсонському краї російсько-сербських родин, які зберігали добрі звичаї, старі звичаї і міцну прихильність до православної віри. І наш чудотворний Касперівський образ Богоматері належав саме сербській сім'ї. Предок її, якийсь благородний серб, в середині XVIII століття оселився в Херсонській губернії, виніс з Трансільванії родової образ Пресвятої Богородиці. Святиня, як благословення, переходила з роду в рід і в 1809 році була отримана херсонської поміщицею, дружиною штабс-капітана Миколи Касперова Иулианией Ионовной. Хто, коли і де саме писав цей образ, ніхто не знав і не тямив. І ось, недалеко від р. Херсона, в невеликому селі Касперово (яке нині називається Кизомыс, Білозерського району, Херсонської області) в родині незнатной і по мирському положення далеко не превознесенной, благоугодно було Матері Божої просяяти знаменнями і чудесами».
Перше чудо «оновлення» ікони відбулося в 1840 р. З тих пір у ікони починають відбуватися численні зцілення. Початок їм поклала одужання мелкопоместной дворянки з сусіднього села Віри Бурлеевой, рука якої довгий час була як би омертвілої. Після молитви біля ікони жінку виявили здоровою. «Від цього випадку, — говорила пані Касперова, — в народі почала відбуватися чутка, багато стали приходити до мене додому, багато приїжджали, молилися в образній кімнаті і отримували зцілення». Влітку 1843 р. перед образом Божої Матері зцілився селянський хлопчик з Херсона Іван Шумков. До одужання він страждав нападами падучої хвороби, не володів руками, ногами, мовою і часто втрачав свідомість. Пішла додому з Касперовки цілком здоровою та очаківська міщанка Марія Смішна: в будинок пані Касперовой її, розбиту паралічем, привезли, вона не володіла половиною свого тіла. Після молитви перед образом і помазання маслом від лампади повернувся розум новоивановской селянці Парасці Семипудовой, яка довгий час перед тим була одержима божевіллям.
Після цього в січні 1844 р. за згодою В. Касперовой і за рішенням місцевого священика була поміщена в Нікольський храм с. Касперово. У 1846 р. Херсонське духовне правління доручає благочинного міста Херсона досліджувати факти зцілень і чудес, що відбулися від ікони. Для цього створена спеціальна комісія. після закінчення роботи вона приходить до висновку про дійсну чудодійну силу вихідної від лику Богородиці. Незабаром Синод російської православної церкви офіційно визнав ікону чудотворною. До початку ХХ ст. Касперівська ікона Божої Матері була єдиною офіційно визнаною чудотворною іконою на Півдні України.
До цього часу про чудотворний лику знали вже по всій Новоросії. Поклонитися їй приїжджали з Херсона, Очакова, Одеси, Миколаєва та інших місць.
Жителі р. Херсона виклопотали дозвіл здійснювати щорічно, в свято Вознесіння Господнього, хресний хід з чудотворною іконою р. в Херсоні. Невдовзі було благословення Священного Синоду і дозвіл імператора звершувати хресні ходи з іконою в головні міста Херсонської єпархії — Херсон, Миколаїв, Одесу. «В 1852 році, 8 травня, в день свята св. Вознесіння хресний хід був здійснений вперше, при самій урочистій обстановці. За Височайше затвердженим церемоніалом, в ньому брав участь весь гарнізон, навчальні заклади і всі влади. З знаходилися в той час на фортечних валах знарядь проводився безперервний салют. Для участі в хресній ході спеціально прибув з Одеси владика Інокентій. З того часу образ Богоматері щорічно в день Вознесіння урочисто вноситься в Херсон і залишається тут до 29 Червня».
З цього часу чудотворна ікона щорічно з хресним ходом приносилася з с. Касперовки р. в Одесу і залишалася там з 1 жовтня до четвертого дня Великодня, а з свята Вознесіння перебувала до 29 червня р. в Херсоні.
Щорічно 1 липня чудотворну ікону урочисто хресним ходом, при великому скупченні міських жителів зустрічали в Миколаєві. Цей день вважався одним з головних міських свят, а Касперівська ікона Божої Матері шанувалася як одна із заступниць і покровительок міста і його жителів. Ікона на пароплаві прибувала на Спаську пристань, звідти її доставляли у Адміралтейський собор, де вона перебувала протягом 2-х днів, після чого ікону переносили в Різдвяний собор, потім ─ у Свято-Олексіївську церква, потім ─ у цвинтарну Всіхсвятську, в церкву 58-го Прагского полку, в храм Марії Магдалини, в госпітальну церква, далі ─ в Олександро-Невську, Сімеонівську, Богородичную, Единоверческую і знову у Адміралтейський собор, звідки її знову проводжали на Спаську пристань. У кожному храмі ікона перебувала за 1-2 дні.
Ікона перебувала в Миколаєві протягом місяця. 1 серпня всім містом ікону проводжали в с. Касперово.
Одним з чудес скоєних Касперівської ікони Пресвятої Богородиці вважається порятунок Одеси від блокади і захоплення англо-французьким флотом під час Кримської війни 1853 — 1855 р. Після молитви городян перед іконою і хресного ходу, вчиненого 1 жовтня 1855 р., ворожий флот раптово покинув Одеську бухту. У зв'язку з цим архієпископом Інокентієм (Борисовим) було постановлено «у повчання нащадкам подія це зробити незабутнім» і святкувати 1 жовтня день Касперівської ікони Божої Матері. Жителі Миколаєва також вважали, що саме чудотворна ікона врятувала місто від нападу ворогів в ту війну. Влітку 1855 р. за дозволом Миколаївського військового губернатора в місті розпочато збір коштів на спорудження храму Касперівської ікони Божої Матері, але будівництво почалося лише в 1904 р., а наприкінці 1908 р. храм був освячений. Нині храм є діючою і належить громаді Української православної церкви Київського патріархату.
Існує переказ, що коли Святитель Інокентій під час облоги Севастополя прибув з Касперівської ікони Божої Матері в місто, для духовної підтримки війська, то послав попередити головнокомандувача А. С. Меньшикова з проханням зустріти ікону як годиться, біля брами севастопольських і велів сказати: «ось Цариця Небесна гряде врятувати Севастополь». На це пихатий вельможа дав таку відповідь: «Так передай архієпископу, що він даремно турбував Царицю Небесну — ми і без Неї обійдемось!...». Незабаром Севастополь упав...
Останній щорічний хресний хід Касперівської ікони Божої Матері відбувся в 1918 р., з тих пір вона постійно перебуває у Свято-Успенському кафедральному соборі р. Одеси.
Найвідомішим дивом, пов'язаних з цією іконою у ХХ ст. Вважається позбавлення с. Гниляково (нині Дачне) Одеської області від епідемії холери в 1922 р.
У селі Кизомыс (Касперово) не збереглися ні будинок поміщиці Касперовой, ні храм, в якому знаходився образ. Храм був підірваний німцями при відступі в період Великої Вітчизняної війни. Місцеві жителі згадували, що повернувшись з евакуації, застали на місці церкви лише купу каміння. З них збудували невелику сторожку, в якій відбувалася вся церковна життя села. Нині на місці храму розташовані спортивний майданчик і нові споруди, матеріалом для яких послужив камінь з підірваного храму і розібраного будинку поміщиці.
Опис ікони: «Касперівська ікона стародавнього живопису, олійними фарбами на полотні, наклеєний на дошку; по боках, на краях ікони, зображено з одного боку св. Іоанн Предтеча, а з іншого — мучениця Тетяна; ікона має 7 вершків у висоту і 6 в ширину. Божа Матір зображена держащею на лівій руці Предвічного Немовляти, у якого в правій руці сувій. На іконі художньої роботи золота риза, прибрана перлами, діамантами, діамантами, рубінами і смарагдами». Судячи з цього опису (використання масляних фарб і полотна), час написання ікони можна віднести до середини XVIII ст.
Касперівська ікона відноситься до відомого візантійського канонічного типу ікон, які отримали назву «Замилування» (по-грецьки Елеуса ─ милуюча) або Корсунська. Цей іконографічний тип сходить, за церковними переказами, на святому апостолу і євангелісту Луці.
З ікон такого типу найбільш відомі: Володимирська ікона Божої Матері, Донська ікона Божої Матері; ікони «Взиграніє немовляти», «Стягнення загиблих», «Достойно є»; Ігорівська ікона Божої Матері, Касперівська ікона Божої Матері, Корсунська ікона Божої Матері Почаївська ікона Божої Матері, Толгская ікона Божої Матері, Феодорівська ікона Божої Матері, Ярославська ікона Божої Матері.
Касперівська ікона Божої Матері вважається покровителькою флоту, причому не тільки морського, але і повітряного.
Цю святиню особливо шанують православні жителі Одеси, Миколаєва, Кіровограда, Кишинева та Тирасполя, Криму та багатьох інших регіонів.
У Свято-Духівському кафедральному соборі м. Херсона знаходиться чудотворний список Касперівської ікони Божої Матері, перед яким щоп'ятниці архієпископом Херсонським та Таврійським служить акафіст Покрови Пресвятої Богородиці та молебень.
У 1997 р. у с. Грузько-Ломівка Донецької області засновано жіночий монастир Касперівської ікони Божої Матері.
Офіційні дати святкування (і служіння акафіста) Касперівської ікони Божої Матері встановлено православною церквою 12 липня (29 червня ст. ст.), 14 жовтня (1 жовтня ст. ст.) та у середу Світлої седмиці.
Основні | |
---|---|
Виробник | Ковчег |
Країна виробник | Україна |
Вид товару | Ікона |
Матеріал | Дерево |
Дата виробництва | XXI век |
Висота | 290 мм |
Ширина | 230 мм |
Довжина | 18 мм |
- Ціна: 710 ₴