Серафимова послухняність. Життя та праці Н.А. Мотовилова

Серафимова послухняність. Життя та праці Н.А. Мотовилова. Видавництво: КПЛ, 2015 р. 192 стор. Палітурка м'яка. Папір офсетний. Формат: 210 х 145 х 9 мм. Вага: 150 гр.

Серафимова послухняність. Життя та праці Н.А. Мотовилова

Ця книга представляє читачеві повний обсяг документально-творчої спадщини православного подвижника ХІХ ст. Миколи Олександровича Мотовилова та матеріали про його життя. Перший розділ книги включає як відомі за публікаціями запис бесіди Н.А.Мотовилова з преподобним Серафимом Саровським і житіє великого старця, так і листи Н.А.Мотовилова, що вперше публікуються, до імператорів Миколі I і Олександру II і його доповідні записки. Особливий інтерес представляють матеріали, що дозволяють простежити взаємини "служки Серафимова" з офіційними особами, побачити його образ очима чиновників усіх рангів.

Під час підготовки до видання мотовилівських записів укладачеві довелося розбирати чернетки, написані рукою хворої людини, які неодноразово ставили в безвихідь попередніх публікаторів. Широко відомі нарікання з цього приводу С. Нілуса, який насилу розшифрував знамениту бесіду Н. А. Мотовилова з великим Серафимом «Про мету християнського життя».

Другий розділ книги складають матеріали до біографії Н.А.Мотовилова, без яких уявлення про нього як про людину та духовного письменника, на наш погляд, було б неповним. Це робота С.Нілуса «Служка Божої Матері та Серафимів» та спогади О.І.Мотовілової, які розповідають не лише про різні обставини життя її покійного чоловіка, що розкривають духовний образ цієї непересічної особистості. Тут вміщено і твір, що належить перу богослова, який приховав своє ім'я під ініціалами Н.П. Невідомий автор намагається всебічно осмислити та оцінити значення розмов отця Серафима про мету християнського життя. Ця публікація закономірно завершує книгу, адже Серафимова слухняність по суті справи супроводжувала все життя М.А.Мотовилова, так само як і його творчість, що яскраво відобразила по-дитячому чисту віру, підтримувану його спілкуванням з носіями святості — старцем Серафимом, архієпископом Антонієм, дивіївськими черницями..